<< Главная страница

IЗ ЗБIРКИ ЯК ВОНИ ПОЖИВАЮТЬ ДИВОВИЖНА ДРУЖБА



Категории Олександр Копиленко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Люблю я бродити по лiсi, слухати зелений шум дерев, коли здається, що кожне дерево шумить на свiй мотив, на свiй лад. Сосна сухо виспiвує вгорi, бо крiзь вiти ïï з присвистом пролiтає вiтер. Дуб густо шелестить, наче з металевим гудiнням. Нiжно, мрiйно ворушать своïм листячком осика i верба... Ось чому я не пропускаю можливостi побувати в лiсi у знайомого лiсника. Там я всi стежки i всi чудовi галявинки знаю. Приïхав до нього цього лiта i був вражений дивовижною дружбою. Лiсник знайшов лисячу нору, розкопав ïï i забрав лисенят. Одвiз вiн ïх у зоопарк, а собi одного залишив. Лисеня стало зовсiм ручним, стрибало людям на руки, а особливо любило свого господаря. Коли вже лисеня пiдросло, довелося посадити його на цеп у дворi. А щоб собаки його не розiрвали — обгородити дротяною сiткою... Ми знаємо казочку про те, що лисиця впiймала пiвня i понесла кудись свiт за очi, щоб поласувати курятиною. Насилу пiвень обманув ту лисицю... Та вiдомо ж i те, що нiколи не пропустить лисиця можливостi вкрасти курку, особливо взимку. А тут я натрапив на зовсiм iнше... Повiв мене мiй знайомий лiсник показати своє лисеня. А воно вже й величеньке. Кинулося до свого господаря, скавчить стиха, лащиться. За нами вбiгло рябеньке кошенятко i вже величенький пiвень, червоний, мов огонь, хвiст, як вiяло. — Оце дивiться, нерозлучнi друзi, — каже лiсник. — З пiвнем у дружбi? — здивувався я. — Атож... Ось вийдемо, подивитеся. Лiсник ще погладив свого вихованця, i ми вийшли iз загорожi. Стоïмо, дивимося. Лисеня лягло бiля своєï будки. Кошеня притулилося до нього, а пiвень i собi пiдiйшов i сiв з другого боку, щось там сидячи подзьобує. — Ну як вам? — питає лiсник i смiється. — Сам вперше в життi таке спостерiгаю. I уявiть собi, коли довго немає пiвня чи кошеняти, лисеня сумно скавчить, неначе кличе ïх. А тiльки заявляться, веселiшим стає, спокiйно собi лежить, як оце й зараз. А пiвень йому ще й наспiвує. А кошеня й ночує з ним у конурi або просто на землi, притулиться i близенько муркотить собi... Таку дивовижну дружбу спостерiгав я.
IЗ ЗБIРКИ ЯК ВОНИ ПОЖИВАЮТЬ ДИВОВИЖНА ДРУЖБА


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация