IЗ ЗБIРКИ ЯК ВОНИ ПОЖИВАЮТЬ ВЕСНА IДЕ!



Категории Олександр Копиленко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Ще зовсiм недавно важко було сонечку пробитися промiнням крiзь хмари. Вони волохатi, неначе бруднi, нависають над землею, а ми поглядаємо на небо, питаємо: — Коли ж ти, сонечко любе, розтопиш весь снiг i срiблястi ручайки полинуть у рiчки, в яри? Та ось повертаєшся з школи i мружиш очi вiд яскравого свiтла. Сонце вже бавиться. Ще не припiкає як слiд, а тiльки лагiдно доторкається до обличчя. Це ж березень мiсяць прийшов — перший мiсяць весни! А чи ж розвiсили ви шпакiвнi? Десь уже мчать до нас з далеких краïв заклопотанi, веселi шпаки. ïм треба хатину, щоб вивести своïх дiток. Спочатку з'являться самцi, а через кiлька днiв i ïхнi подруги — самички. Так само прилiтають по черзi й жайворонки та зяблики. Теж нашi першi веснянi гостi. Жайворонки поселяються на ланах, на таловинах. Зяблики в лiсах, гайках, парках, садах. Незабаром ми почуємо ïхнi гучнi, веселi, веснянi пiснi. А якi чистi голоси в пташок! На ще вогких пагорках, на схилах, зацвiли нашi першi веснянi квiти — мати-й-мачуха. В неï квiтки яскраво-жовтi, нiби краплини вранiшнього сонця. З-пiд торiшнього листя соромливо виставить свою фiолетову квiтку волохатий сон. Щоб не боятися нiчного холоду, сон надiв на себе цю пухнасту шубу. Погляньте, муха вже грiється на сонечку, ще млява, неповоротка, але вже пряде лапками, гладить ними себе по черевцю. Це вона чепуриться. А по-справжньому сонце почне оживляти все пiсля 21 березня, коли день дорiвнює ночi. А далi днi почнуть збiльшуватись, а ночi коротшати... Йде справжня весна, щоб враз перемогти зиму.
IЗ ЗБIРКИ ЯК ВОНИ ПОЖИВАЮТЬ ВЕСНА IДЕ!